39522

вул. Першотравнева 19 с. Мар'янівка 

Карлівський район

Полтавська  область

 

Дата народження - 01.09.1972 р.

Кількість учнів - 49

Кількість класів - 9

Кількість учителів - 11



      З історії розвитку освіти в селі Мар'янівка

  Школа у селі Мар’янівка за переказами старих людей, виникла а 80-х роках ХІХ ст. А до 1884 року дітей навчали у хаті де знаходилася сільська управа.

 У 1884 р. на кошти земства було збудовано приміщення для школи. У земській школі було три класи, які знаходилися в одному приміщенні. Дітей навчав один педагог – Іван Мусійович Шовковий. З кожним роком кількість учителів збільшувалась.

У 1913 р. в селі була відкрита церковно-приходська школа, де навчалося 25-30 дівчат.  З 1917 року школа починає працювати у дві зміни. Кожного року число учнів зростає і з 1925 року досягає до 100 учнів. Прибувають нові вчителі. Виникає потреба у розширенні шкільного приміщенні. І у 1931 році закінчується будівництво нової школи, у якій пізніше відкривається 5-й клас. З 1934 року директором школи призначено молодого педагога Миколу Михайловича Жорняка.

До 1941 року зі школи було випущено 200 юнаків і дівчат з семирічною освітою. У вересні 1941 року школа розпочинає свою роботу, але частину вчителів мобілізовано до армії. Працює навчальний заклад лише до 18 вересня, адже потім територію села було окуповано загарбниками. Директором на той час був Олександр Валер’янович Толпигін.

У великому приміщення школи спочатку була пекарня і ковбасна, а пізніше – конюшня. При відступі загарбники спалили половину села, у тому числі великий будинок школи. Другий будинок (колишня земська школа) був врятований.

Після звільнення Полтавської області від фашистів школа відновлює свою роботу.

Директором призначено молоду вчительку-комсомолку Марію Лаврентіївну П’явку.                                                    

У 1945 році Карлівський виконком звернув увагу на необхідність відбудови семирічної школи у Мар’янівці,

виділивши для цього сто тисяч крб., а вже в листопаді 1950 року педагогічний та учнівський колективи одержали у подарунок нову, світлу школу.   

Директором призначено Копитька Володимира Олександровича.

У 1960 р. школа з семирічної була реорганізована у восьмирічну. 5 серпня 1961 року директором призначено Микитюк Ольгу Іллівну, яка очолювала заклад до 1977 року.

У жовтні 1972 року учні продовжили навчання у новому приміщенні школи.

У 70-90 роки керівництво школи здійснюють Коваленко В. О. (1977-1978 рр.), Мазун В. О. (1982-1985рр.), Тищенко В. М. (1979-1982, 1986-1995), Кордиш В. З. (1996-2010 рр.).

 У 2005 році Мар’янівська неповна середня школа перейменована на Мар’янівську ЗОШ І-ІІ ст.



Видатні випускники школи

  

Семиренко Олексій Іванович - генерал танкових військ командуючий Мінським військовим округом.                                                                                      

 В 1970 році, закінчивши навчання в Академії Генерального штабу з врученням диплома з відзнакою і золотої медалі, 

призначається Командуючим 7-ї танкової армії в м.Борисові. На початку 1974 року О.І.Семиренко призначається на посаду

Першого Заступника Командуючого військами ЧБВО. Нагороджений п’ятьма орденами  (орден Червоного Прапора, орден Червоної Зірки, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР»III ступеня) та багатьма медалями.

 

   

                                                                                                                             Міщенко Валентин Юхимович заслужений працівник культури УРСР, заслужений артист УРСР

                                                                                                                             З 1954 по 1958 роки працював головним диригентом капели в Полтаві, а з 1958 по 1983 рік –                                                                                                                                                          художнім керівником Полтавської обласної філармонії. У 1957 році В.Ю.Міщенко при Полтавському міському будинку створює фольклорний ансамбль пісні і танцю, який пізніше став називатися «Лтава» і одержав звання «Заслуженого ансамблю пісні і танцю УРСР»